Білгород-Дністровська міська територіальна громада

Кожна історія ветерана чи ветеранки на публічній службі – це історія сили, відповідальності та усвідомленого вибору.

Національне агентство України з питань державної служби (НАДС) продовжує ділитися такими прикладами, показуючи, як військовий досвід, лідерство та відданість справі стають основою для ефективної роботи в органах публічної влади.

Це історії людей, які після фронту залишаються на службі державі – вже в цивільному вимірі.

Рішення працювати на державу може мати різні передумови. Для ветеранів це часто усвідомлений вибір продовжити служіння Україні.

Максим Степаненко зробив саме такий крок і нині працює в Управлінні антикорупційної політики Національне агентство з питань запобігання корупції - НАЗК.

Розповідаємо, як він прийшов до цього рішення, над чим працює сьогодні та що думає про публічну службу для ветеранів і ветеранок.

«Продовжувати служити народу та Україні. 24 лютого 2022 року я приєднався до лав тероборони (112 бригада) в Києві. У червні 2022 року у складі 2 зведеної роти 244 батальйону 112 бригади ТРО спільно з побратимами виконували бойові завданні на Донеччині (Лисичанський НПЗ і околиці, одними з перших брали участь у протидії ворогу на Бахмутському напрямку. 31 липня під час відбиття штурму «вагнеровців» я отримав кульові поранення, але задачу з побратимами виконали – позиції втримали. Після цього – звільнення з армії через поранення, 2 група інвалідності).

Як і багато хто з українців, 24 лютого 2022 року я не бачив жодного морального права стояти осторонь повномасштабній навалі одвічного ворога. Після служби в армії був звільнений 23 серпня 2023 року. Повернення з війни додому виявилося набагато важчим у багатьох аспектах, ніж це можна було уявити на війні.

Після війни військовослужбовець опиняється у вкрай скандій ситуації: проблеми зі здоров’ям, розірвані соціальні зв’язки, необхідність пошуку нового сенсу життя (бо до попереднього майже неможливо повернутися, бо ти вже принципово інша людина), джерел заробітку, а головне – пошуку можливостей бути корисним народу та Україні (бо коли ти проливав кров за неї – і свою, і ворожу – ти по-справжньому цінуєш волю народу та незалежність держави).

На різних етапах свого відновлення планував бути вчителем історії України, займатися формуванням ветеранської політики у громадському секторі, а також зацікавила програма стажування для ветеранів в НАЗК. Вирішив пропрацювати цей варіант через важливість антикорупційної сфери для України. Хоча від самого початку була певна недовіра до програми стажування. Припускав, що це може бути лише формальність. Під час проходження стажування стало зрозуміло, що ця програма належним чином організована, при цьому є дійсна зацікавленість взяти на роботу ветеранів.

Враховуючи мій попередній цивільний досвід, я приєднався до команди Управління антикорупційної політики НАЗК, де отримав змогу завдяки керівництву та колегам робити свій внесок у формування пропозицій щодо організації державної антикорупційної політики. Вважаю цю сферу принципово важливою, однією з умов подальшого виживання України як держави в агресивному оточенні окремих географічних сусідів.

Окремо хочеться наголосити на важливості психологічного компоненту для ветеранів та ветеранок. Можливість працювати на публічній службі дає змогу продовжити служити народу та державі. На різних етапах повернення військовослужбовця до цивільного життя існують кризові моменти відчаю, депресії, апатії, суть якої часто полягає у відчутті «непотрібності» та «невдячності».

Власне, ветеранський проєкт НАЗК особисто для мене дав підставу відчути протилежне – потрібність народу та Україні, адже ти все це робив через любов до них. Дуже вдячний керівництву НАЗК за принципову позицію та всебічну підтримку. Сподіваюсь, ми своєю службою доведемо, що ця довіра до нас була виправданою. Слава Україні!».

НАЗК підтримує політику залучення та працевлаштування ветеранів і ветеранок на публічну службу, створює умови для їх професійної адаптації, менторства та розвитку кар’єри.

Ветерани – це люди, які довели свою відданість державі на полі бою, і тепер зміцнюють її інституції своїм досвідом, принциповістю та силою духу.