Білгород-Дністровська міська територіальна громада

22 січня в Білгород-Дністровському Центрі культури та дозвілля проведено арт-вечір «Відлуння сердець» до Дня Соборності України. Відвідувачів заходу у фойє чекали виставка світлин «Народжені бути вільними» та різні цікаві локації. Краєзнавчий музей підготував експрес-виставку «З історії ЗСУ», новостворений Центр психосоціальної підтримки презентував свою роботу, місцева філія Одеського обласного центру зайнятості знайомила з можливостями навчання, роботи та розвитку бізнесу. Для всіх бажаючих Олена Касьянюк проводила майстер-клас з ниткографії. Піднесений настрій виконанням пісень створював Народний ансамбль української народної музики «Веселка».

Після чого у концертній залі розпочалася урочиста концертна програма з виступом кращих вокалістів міста та улюблених хореографічних колективів. Ведучими заходу виступили Олександра Дамір - режисер театралізованих заходів ЦКтаД, Олена Гамануєва - головний корабельний старшина, військовослужбовиця 23 загону морської охорони та Аніта Тимошенко - засновниця благодійної організації «Благодійний фонд «Ластівки Аккерману»».

Присутні на заході схилили голови у хвилині мовчання перед пам’яттю героїв, що покрили рідну землю собою, відстоюючи свободу України. Ведучі привітали всіх з Днем Соборності України та підкреслили значимість цього свята для українців, особливо у наш час.

Соборність та Єдність… Ці слова часто вживають, як синоніми. Але під час повномасштабного вторгнення вони розкрилися у ще більшому та глибокому взаємозв’язку. Вони перестали бути лише термінами з підручників історії і перетворилися у живу стратегію виживання, передумову успішного спротиву та захисту нашої країни. І, якщо раніше Соборність була мрією про об’єднання земель на карті, то зараз вона стала реальністю, прошитою вогнем та загартованою в горнилі боїв.

Адже сьогодні Соборність – це не лише про територію. Це про спільні цінності. Про те, що ми відчуваємо біль Харкова - в Ужгороді. Про те, що неможливо бути вільним у Львові, коли болить Маріуполь. Про те, що непохитність Одеси відчувається навіть у далеких окопах на сході.

Соборність сьогодні – це про усвідомлення того, що кожен метр української землі є невід’ємною частиною кожного українського «я». Про подяку українським воїнам за те, що суверенна територія нашої держави впевнено продовжує вимірюватися сьогодні їхніми кроками і утримуватися за рахунок їхніх надлюдських зусиль.

День Соборності України сьогодні - це вже не просто історична дата, що зафіксувала підписання Акту Злуки більше ста років тому. Це живий, пульсуючий нерв всієї нації! І, якщо раніше, у цей день, ми символічно бралися за руки, демонструючи єдність і утворюючи живі ланцюги вздовж доріг, то сьогодні цей ланцюг став сталевим, і допомагають його тримати мільйони волонтерських рук.

У часи війни волонтерство перетворилося на унікальну мережу соборності і стало найвищим проявом єдності: між тилом та фронтом, між цивільними та військовими, між обороною та наступами.

Ведучі також підкреслили велику роль культури, яка є ще однією важливою ниткою, яка зшиває Україну. Культура сьогодні - це не музейний експонат під склом, не просто фон, а жива енергія єдності та соборності, яка наповнює змістом боротьбу на фронті. Бо хлопці воюють за землю, але вмирають за те, щоб на цій землі продовжувала жити українська душа.

Наші захисники тримають кордони, волонтери тримають над ними небо, а культура - зберігає все те, що під цим небом живе: нашу ідентичність, нашу пам'ять і наше право бути собою.

Святкуючи сьогодні День Соборності України, ми вкотре переконуємося, що Україна - це незламний союз сили, милосердя та незгасного духу. А Соборність - це ланцюг єдності, де кожна ланка викована з мужності воїна, гарячого серця волонтера та вічного слова митця. Тому усі українці впевнені, що військові будуть тримати кожен метр землі, щоб кордони нашої Соборності були непорушними. Війна навчила нас, що єдність - це не просто слово, це запорука виживання нації.

Що волонтери ніколи не розімкнуть своїх рук, які об’єднали країну мільйонами добрих справ - від першої аптечки до останнього дрона. Соборність для нас - це коли потреба одного стає спільною справою всієї нації.

І що культура завжди буде тим духовним центром української соборності та єдності, що оберігатиме нашу мову, пісню і душу від усіх історичних викликів. Адже саме культура забезпечує збереження духу української нації для майбутнього, для наших дітей. Дітей, які за останні чотири роки навчилися жити свідомо та міцно триматися за руки.

У концертній програмі взяли участь вокалісти та вокальні колективи ЦКтаД: Олександра Дамір, Артем Акопян, Анна та Ірина Шевченко, Віолета Молодецька, Юстина Саказли, Галина Базюк, Вокальний ансамбль естрадної пісні «Вокал Тайм», керівник Ірина Шевченко; Вокальний ансамбль «Звуки миру», керівник Артем Акопян; Народний ансамбль української народної музики «Веселка», керівник Валентина Нікіруй. Хореографічні колективи ЦКтаД: Народний театр естради «Силует», керівник Віолета Молодецька; народний ансамбль сучасного танцю «Модерн Данс», керівник Людмила Пораденко; народний ансамбль народного танцю «Бессарабський сувенір», керівник Єлизавета Тітова.