Білгород-Дністровська міська територіальна громада

До 130-річчя з дня народження українського поета, перекладача, етнографа, публіциста, літературознавця, мовознавця Максима Рильського спеціалісти Білгород-Дністровської бібліотеки-філії ім. Лесі Українки для учнів старших класів міського ліцею «Лідер» провели літературну годину «Поетичний світ Максима Рильського».

Максим Рильський давно увійшов до сонму класиків української літератури, його біографія вивчається в школах. З 1935 р. М. Рильський завідував літературною частиною Київського театру опери та балету, одночасно очолював відділ поезії журналу «Радянська література». Упродовж 1930-х до початку 1960-х років створив 35 поетичних збірок, серед яких – «Літо» (1936), «Україна», «Збір винограду» (обидві – 1940), «Слово про рідну матір» (1942), «Троянди і виноград» (1957), «Голосіївська осінь», «Зимові записи» (обидві – 1964).

Значну частину творчого доробку М. Рильського складають поетичні переклади. Найбільше перекладів він здійснив зі слов’янських мов. Займався і творчістю французьких поетів Н. Буало, П. Корнеля, Ж. Расіна, Ж. Мольєра, М. Вольтера, В. Гюго (митець досконало володів французькою мовою). Після Другої Світової війни письменник активно сприяв відродженню наукових кадрів. Він виховав плеяду учнів та послідовників. Під його керівництвом відбувалось відновлення наукових напрямків, що мали в Україні давні традиції, здійснювались етнографічні, антропологічні, славістичні дослідження. Вчений ініціював створення славістичних наукових центрів, був відповідальним редактором монографій і збірників ІМФЕ НАНУ, а також журналу «Народна творчість та етнографія», членом редколегії «Української радянської енциклопедії».

Величезний за обсягом масив складають літературознавчі, критичні, мовознавчі роботи дослідника. Він писав про творчість як українських класиків (І. Котляревський, Т. Шевченко. І. Франко, Л. Українка, М. Коцюбинський), так і сучасників (В. Сосюра, П. Тичина, М. Бажан, А. Малишко, С. Скляренко тощо).

Рильський-мовознавець досліджував проблеми граматики, діалектології, фразеології. Як публіцист-мистецтвознавець М. Рильський залишив статті та спогади про композиторів М. Лисенка, Л. Ревуцького, С. Гулака-Артемовського, М. Леонтовича, М. Вериківського, співаків М. Литвиненко-Вольгемут, І. Паторжинського, І. Козловського, історика музики М. Грінченка.